Гармаш Клавдія Василівна
Дата: 25.09.2020 10:46
Кількість переглядів: 140
Біографія
Клавдія Василівна Гармаш народилася 14.02.39р. в с.Заїченці Зіньківського району.
Після закінчення Заїченської 7-річної школи з Похвальним листом поступила в Гадяцьке педучилище. Пізніше вищу освіту здобула в Глухівському педінституті. Працювала з 1957 по 1958р. вчителем початкових класів Комсомольської 7-річної школи Грунського району Сумської області.
З 1958 по 1962р. – вчитель початкових класів Штепівської середньої школи Лебединського району Сумської області. З 1962р. по 1963р. – старша піонервожата К.Ганівської та Батьківської шкіл.
З 1963р. по 1968р. – вчитель молодших класів Степнівської середньої школи Ямпільського району Сумської області.
З 1968р. по 1969р. – вчитель молодших класів Романівської школи Зіньківського району.
З 1969р. по 1974р. – методист райметодкабінету Диканського відділу освіти.
З 1974р. по 1997р. – вчитель початкових класів Диканської середньої школи.
З 1958 по 1962р. – вчитель початкових класів Штепівської середньої школи Лебединського району Сумської області. З 1962р. по 1963р. – старша піонервожата К.Ганівської та Батьківської шкіл.
З 1963р. по 1968р. – вчитель молодших класів Степнівської середньої школи Ямпільського району Сумської області.
З 1968р. по 1969р. – вчитель молодших класів Романівської школи Зіньківського району.
З 1969р. по 1974р. – методист райметодкабінету Диканського відділу освіти.
З 1974р. по 1997р. – вчитель початкових класів Диканської середньої школи.
Спогади про педагогічну діяльність
Зринає в пам’яті дитинство. Війна мов чорная гроза забрала його. Нестатки, голод з ранніх літ. З 5 літ пасла корову і козу. Маму просила, щоб дала хоч жменьку сушки, бо хліба з кінського щавлю дала малесенький кусочок. Змалку любила бути вчителькою. Часто маму запитувала: «А чи їдять вчителі?» Вони були для мене неземними людьми. Діти 7-8р. пішли в 1 клас, а мене не взяли. Школа була на паралельній вулиці, то я втекла школу. Плакала і просила,щоб взяли, але мені відмовили. В той день я твердо вирішила, що коли буду вчителем, то буду брати в 1 клас усіх, хто бажатиме.
Вибір був зроблений.
Робота в школі була важка, але улюблена. Не шкодувала ні сил, ні часу. Мені везло на хороших батьків, які завжди в усьому підтримували і допомагали.
І до себе, і до дітей завжди була вимоглива і справедлива, вчила вміти самому себе і товаришів оцінити.
Часто траплялись комічні історії. Дзвонить дзвінок на урок, а Катя йде з класу. Кажу: «Катю, перерва закінчилася, дзвінок на урок, а ти куди йдеш?» Вона дивиться своїми великими оченятами і каже: «Мамо ,не переживайте. Піду пообідаю і прийду.» А йти було далеченько додому.
Завжди вчила розбиратися, за що наказаний, хто правий, а хто винний. І коли робила зауваження чи наказувала, а учень виявляє своє незадоволення, то хтось із товаришів скаже: «І чого дутись? Ти ж сам винен. Добре подумай.»
За сумлінну працю нагороджена значком «Відмінник освіти України», за наслідками атестації присвоєно звання «вчитель – методист.»
Часто думаю про свою вчительську роботу, пригадую кожен клас, кожну дитину. Було працювати важко, але цікаво.
Якби сьогодні довелося вибирати професію, то вибрала ту ж саму.
Вибір був зроблений.
Робота в школі була важка, але улюблена. Не шкодувала ні сил, ні часу. Мені везло на хороших батьків, які завжди в усьому підтримували і допомагали.
І до себе, і до дітей завжди була вимоглива і справедлива, вчила вміти самому себе і товаришів оцінити.
Часто траплялись комічні історії. Дзвонить дзвінок на урок, а Катя йде з класу. Кажу: «Катю, перерва закінчилася, дзвінок на урок, а ти куди йдеш?» Вона дивиться своїми великими оченятами і каже: «Мамо ,не переживайте. Піду пообідаю і прийду.» А йти було далеченько додому.
Завжди вчила розбиратися, за що наказаний, хто правий, а хто винний. І коли робила зауваження чи наказувала, а учень виявляє своє незадоволення, то хтось із товаришів скаже: «І чого дутись? Ти ж сам винен. Добре подумай.»
За сумлінну працю нагороджена значком «Відмінник освіти України», за наслідками атестації присвоєно звання «вчитель – методист.»
Часто думаю про свою вчительську роботу, пригадую кожен клас, кожну дитину. Було працювати важко, але цікаво.
Якби сьогодні довелося вибирати професію, то вибрала ту ж саму.
