Саєнко Варвар Юхимівна
Народилася в 1932 році у с. Котельва Полтавської області в сім’ї колгоспника, якраз перед голодовкою. Часи були дуже важкі, та ще й родина велика – 14 дітей. Жили дуже бідно, рятувало лише те, що дід був майстром по виготовленню горшків, які славилися по всій області.
У вісім років пішла навчатися до школи. Через рік розпочалася війна, але заняття не припинялися. Найбільше запам’ятався 1943 рік, коли все літо працювала у ланці, збирала коксагиз, з якого виготовляли гуму для військових потреб. За цю надзвичайно важку роботу отримала навіть грамоту, але брат звелів порвати, щоб фашисти не розстріляли.
Закінчила школу в 1954 році. Вступила до учительського інституту в місті Коломия. Він був єдиний на всю Україну. А через два роки вже навчалася заочно в Івано-Франківському педагогічному інституті на філологічному факультеті за спеціальністю «Російська мова та література». Одночасно працювала вчителем російської мови та літератури в селі Раковець Солотвинського району у 8-річній школі. Життя в Західній Україні було не простим, але веселим та насиченим. Часто виступали з п’єсами, концертами.
Сюди з Котельви переїхав і чоловік Саєнко М.Г., став працювати в райкомі, тут народилася перша донька Людмила.
У 1964 році переїхали в с. Опішню, жили у батьків чоловіка. З 1965 року сім’я мешкає в селищі Диканька. З 1965року по 1968 рік працює вчителем німецької мови в Писарівщанському ветзоотехнікумі, бере активну участь у художній самодіяльності. Разом з чоловіком виховують трьох дітей.
У Диканській школі стала працювати з 1969 року вчителем російської мови та літератури. «На крилах несло до школи, а додому – купа зошитів». І так 18 років. Роботу свою дуже любила. Постійно була класним керівником. До цього часу пам’ятає своїх випускників. У 1986 році пішла на заслужений відпочинок.
