«Не дамо насильству шансу!»
Освітній процес у сучасних реаліях, як біг з перешкодами. Адже між повітряними тривогами, вимкненнями світла, чередуванням очного і дистанційного навчання дітям треба багато всього вивчити; вчителям – спланувати і провести цікаві й ефективні уроки, виховні заходи та зробити ще купу суміжних шкільних справ; батькам – подбати про безпеку, достаток, контроль і теплі стосунки з дітьми. На жаль, уже більше 1000 довгих днів і ночей кожен українець переживає насильство, яка стає перепоною в усіх справах. Саме насильство – це ті діяння, які вчиняє ворожа росія проти громадян України.
Насильство має багато різних «облич», різних способів нашкодити, але в них є спільна ознака - насильницькі дії завжди проти волі і бажання людини, на яку вони спрямовані.
Насильство розглядають у чотирьох площинах: правовій, моральній, суспільно-політичній та психологічній. У правовій площині більшість випадків насильства карається законом. Та все-таки проблема полягає в тому, що жертви насильства не завжди звертаються по допомогу до правоохоронних органів. Насильство у моральній площині окреслює кривдження осіб, слабших фізично, часто з фізичними або психічними вадами. У суспільно-політичній площині насильство набуває значних розмірів, про що свідчать війни, збройні конфлікти, акти непокори, а також бійки у громадських місцях. У психологічній площині – це явища, що відбуваються у психіці людини, а також у їхніх стосунках. Головний зміст цього виду насильства – страждання жертви, її безсиллі, внутрішньому розладі, приниженні.
Нерідко насильство проявляється в сім'ї.
Насильство в сім’ї за визначенням Закону України "Про попередження насильства в сім'ї", який Верховна Рада України ухвалила 2001 року, - це "будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї по відношенню до іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю".
Соціально-педагогічна робота з профілактики насильства щодо дітей включає в себе первинну, вторинну та третинну профілактику насильства щодо дітей. Первинна профілактика насильства щодо дітей – це сукупність заходів, спрямованих на попередження розвитку чинників ризику виникнення насильства щодо дітей; формування в суспільстві ненасильницького світогляду, культури толерантності та чуйності (у тому числі – ґендерної); неприйняття насильницької моделі виховання дітей та насильницьких стосунків між людьми загалом. Інструментом первинної профілактики можуть бути превентивні програми різного рівня. Основні завдання первинної профілактики насильства щодо дітей: розроблення та впровадження освітніх та просвітницьких програм з метою змінення соціальних і культурних моделей відповідальної, ненасильницької поведінки чоловіків і жінок (дітей та дорослих); широке впровадження програм підготовки молоді до сімейного життя. Вторинна профілактика насильства щодо дітей – це сукупність заходів, спрямована на раннє виявлення ситуацій підвищеного ризику виникнення насильства щодо дітей; виявлення, усунення та подолання чинників, які сприяють скоєнню насильства щодо дитини конкретними особами. Основні завдання вторинної профілактики насильства щодо дітей: розроблення та впровадження системи раннього виявлення ситуацій підвищеного ризику виникнення насильства щодо дитини; виявлення та нейтралізація чинників, які сприяють скоєнню насильства щодо дитини конкретними особами; підтримка сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, організація їх соціального супроводу. Третинна профілактика насильства щодо дітей – це сукупність засобів втручання у тих ситуаціях, коли насильство щодо дитини вже здійснено, та спрямованих на недопущення рецидиву, реабілітацію дитини, яка зазнала насильства, та роботу з агресором. Основні завдання третинної профілактики насильства щодо дітей: кризове втручання та вилучення дитини із ситуації насильства; надання комплексної допомоги дитині, яка зазнала насильства, та її сім’ї; розроблення та забезпечення ефективного функціонування реабілітаційних програм для дітей, які зазнали насильства. Так сталося, що в реаліях сучасної освіти педагоги включаються у процес не лише попередження, а й реагування на випадки насильства.
У Опорному закладі «Диканський ліцей імені М.В.Гоголя» пройшли виховні заходи в рамках щорічної Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства». У ці дні були проведені багато різноманітних просвітницьких та превентивних виховних заходів. Класні керівники на годинах спілкування, вчителі-предметники на своїх уроках, педагог-організатор, інспектора сектору «Служба освітньої безпеки», шкільний бібліотекар, соціальний педагог працювали, як одна команда для спільного результату – попередження проявів будь-яких форм насильства у шкільному середовищі. Серед проведених заходів чудово запам’яталися здобувачам освіти традиційна акція «Синя стрічка», квест «Мобільна варта» щодо гендерно зумовленого насильства, круглий стіл «Обличчя людей з необмеженими можливостями» до Міжнародного дня людей з інвалідністю, поширення інформаційних буклетів та соціальної реклами, відеолекторії про сучасне рабство і торгівлю людьми, інформаційні хвилинки про булінг, тематичні відео вікторини, онлайн ігри «Kahoot», настільна гра «Володар кілець» про ВІЛ та СНІД та багато інших інтерактивних виховних заходів. Багато часу і зусиль прикладають педагоги, щоб формувати в підростаючого покоління гуманність і емпатію, усвідомлення цінності і недоторканості людського життя.
Однак, діти найбільше часу проводять в сім’ї, тому і моделі власної поведінки черпають з батьківського прикладу. «Дитина навчається тому, що баче в своєму домі» - писав Брант Себаст’ян в далекому XV столітті. Здавна українці вміли єднатися і допомагати, співчувати і співпереживати. Завдання усіх дорослих у кожній сучасній родині не перервати ниточку добра, яка тримає багато поколінь українців. Крізь гнів і біль війни, виховувати молодь так, щоб насильство не перетворилося у буденність чи норму існування. Так хочеться, щоб діти менше знали жорстокості і горя.
Агресія виникає всередині людини, закіпає в її словах і проривається в її діях. Якщо вчасно її не зупинити, агресія перетворюється в реальне насильство і робить багато лиха! Війна ж – найвищий ступінь прояву насильства! Не даймо насильству шансу народжуватися в шкільних стінах! Для цього говоримо з учнями, розширюємо їх світогляд, розбираємо приклади, залучаємо до дискусій, шукаємо істину, бо готуємо школярів до викликів, які чекають їх у майбутньому житті.
Бережіть дитинство своїх малюків від жорстокості і насильства!
Педагог соціальний Опорного закладу «Диканський ліцей імені М.В.Гоголя», Людмила ЧИПЕНКО
